Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Струмочок" м.Охтирка

Фотовімельбух та інші види книжок-картинок у роботі з дітьми

Дошкільники полюбляють «читати» книжки з яскравими картинками, тобто розглядати ілюстрації. Проте потенціал цього інтересу дорослі майже не використовують. Як працювати з книжками-картинками, зокрема створеними власноруч, дізнайтеся зі статті

Останнім часом книжка-картинка має все менше й менше попиту. А точніше цей європейський тренд так і не набув популярності в Україні. Чому цікава дитяча література незвичного формату не захоплює вітчизняного споживача? Маленькому читачеві, який іще не знає букв, подобаються книжки-картинки, але він залежить від смаків і вподобань дорослого. А статистика свідчить, що більшість батьків і вихователів не знає, що робити зтакою книжкою. Тож розберімось, для чого потрібна книжка-картинка та як її використовувати.

Чому обираємо

Книжки-картинки не лише надають нові знання, а й допомагають дорослим ліпше зрозуміти дитину та налагодити взаємодію з нею. Така книжка дає змогу дізнатися більше про дитину, її смаки й уподобання, страхи й переживання тощо. А отже, цей формат книжки допомагає ліпше пізнати дитину й навіть частково побути для неї психологом. Водночас дорослий розвиває власні «тверді навички» в галузі дитячої психології. Завдяки вербальній і візуальній синергії книжки-картинки пробуджують цікавість дитини, сприяють її самоідентифікації, розважають та усміхають, розслабляють чи активують фантазію.

Ян Амос Коменський, який створив перший ілюстрований підручник, зазначав, що картинки є найдоступнішою формою навчання. Завдяки книжці-картинці дитина здобуває знання, вчиться комунікувати та розв’язувати конфліктні ситуації. Оскільки втаких книжках відсутній текст, сюжет можна постійно змінювати й доповнювати.

Форматів сучасних книжок-картинок багато. Одні містять лише візуальну складову, другі— ще й невеликий текст, а треті використовують доповнену реальність.

Різновиди книжок-картинок

Вімельбух— ілюстрована багатьма дрібними деталями велика картонна книжка без тексту.

Дудлінг— книжка-розфарбовка з картинками, що складаються з дрібних елементів.

Книжка з AR-технологією— книжка з доповненою реальністю, яка «оживає» за допомогою спеціального додатка на смартфоні.

Книжка з VR-технологією— книжка, що складається лише з нереальних, створених у програмі об’єктів.

Книжка-панорама— книжка з об’ємними картинками.

Поп-ап— книжка з рухомими елементами або тривимірними зображеннями.

Скетчбук— книжка з нотатками, у якій читач власноруч малює історію.

Сторібук— книжка з ілюстраціями та мінімумом слів, що пропонує завершити історію

Під час добору дитячих книжок ми помітили, що ілюстратори часто відтворюють нереальну картину світу— зображують людей в алегоричних формах тварин, додають звичайним об’єктам чарівні елементи тощо. Однак для дітей молодшого та середнього дошкільного віку доречніше використовувати картинки або фотографії, які точно відтворюють дійсність і допомагають формувати реальну картину світу.

Як використовуємо

Фотовімельбух зазвичай використовуємо для індивідуальної роботи з дітьми. Спочатку просимо дитину уважно розглянути зображення та поставити запитання за змістом світлини— відтак починаємо вибудовувати діалог. Його розвиток залежить від уміння якдитини, так і дорослого ставити запитання. Щоб активізувати діяльність дітей, пропонуємо різні типи запитань відповідно до їхнього віку й індивідуальних можливостей (див. Додаток).

Додаток

Приклади запитань різних типів

Під час роботи з фотовімельбухом навчаємо дітей виділяти характерні особливості зображених об’єктів. Для цього використовуємо модифіковану методику ТРВЗ*. Вона допомагає формувати в дітей уміння сприймати зображення через уявні відчуття: звуки, смаки й аромати. Відтак передавати їх у зв’язному висловлюванні.

Спочатку ознайомлюємо дітей з ілюстраціями на розгортках книжки. Розглядаємо їх мовчки, щоб не заважати одне одному сприймати побачене. Після цього заохочуємо називати різні об’єкти й описувати їх, групувати за різними ознаками— кольором, формою, смаком тощо.

Коли діти опанують зміст фотовімельбуха, пропонуємо їм вправи різної складності, наприклад:

· виокремити об’єкти— скласти кулачок так, щоб утворилася «зорова труба», подивитися крізь неї лише на один предмет, назвати й описати його;

· встановити різні зв’язки між об´єктами— поєднати предмети за певною ознакою, встановити їхню взаємозалежність і пояснити, чому вони важливі один для одного;

· доповнити уявними об’єктами— уявити, що надягли навушники, через які можна почути всі звуки на зображенні, уважно «послухати» й розповісти про почуте тощо.

Пропонуємо дітям зосередитися на окремих об’єктах фотовімельбуха, знайти уявні варіанти можливих звуків і слів, імітувати їх, скласти діалоги від імені персонажів тощо. Завдяки таким творчим завданням ми підвищуємо рівень інтелектуальної, емоційної та мовленнєвої активності дітей, а також підтримуємо протягом усього заняття гарний настрій, живий інтерес і бажання висловити свої враження. У результаті це допомагає дітям сформувати власну позицію.

Отже, книжка-картинка допомагає формувати в дітей уміння критично мислити, аналізувати й розв’язувати суперечливі ситуації. Під час діалогового спілкування дитина висловлює власну думку або навіть змінює її, дослухавшись до порад співрозмовника. Тож ми радимо всім педагогам і батькам активніше використовувати цей унікальний формат.