родина Струмочок

Де згода в сімействі,

де мир і тишина,

щасливі там люди,

блаженна сторона.

І.П.Котляревський

Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до всього живого. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім'ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів.

Сім'я відіграє провідну роль у формуванні особистості дитини незалежно від волі і свідомості навіть батьків. В сутності, дорослі вже своєю поведінкою здатні програмувати поведінку дитини на роки вперед. Е. Берн з цього приводу пише: "З перших місяців життя дитину навчають не тільки що робити, але і що бачити, чути, торкатися, думати і відчувати. І крім усього цього, йому також кажуть, буде він переможцем або невдахою і як закінчиться його життя".

ждж Дитинство – це особливий етап розвитку суспільства. Сучасна наука має численні дані про визначну роль періоду дошкільного дитинства в житті кожної людини. Саме в цей період формуються психологічні новоутворення, які надають можливості здійснювати всебічний гармонійний розвиток дитини. На характер та зміст окремих періодів дошкільного дитинства в першу чергу впливають конкретні соціально-економічні умови та етнокультурні особливості суспільства, в яких зростає та виховується дитина, а також система організації та зміст дошкільної ланки освіти. Головним фактором впливу на дитину дошкільного віку виступають батьки та сім’я, які складають особливий предмет наукового аналізу сьогодення психологічної та педагогічної науки. Діти повинні виховуватись не для сьогодення а для майбутнього .Тому формування моральних основ дитячої особистості; сприяння вихованню доброї, чуйної, лагідної дитини; розвиток культури мовлення, спілкування і поведінку дитини; виховання потреб в самовдосконаленні та самовихованні - це і є принципом виховання дитини.

длдлд Дитина – особистість, яка здатна відчувати, переживати, сприймати, розмірковувати, хотіти, і, спираючись на свій унікальний досвід, мати свою власну точку зору, та вибирати, як їй поводити себе у тих чи інших ситуаціях. Надзвичайно важливо зрозуміти, як дитина бачить свою сім’ю, себе, як інтерпретує те, що відбувається. Саме її особистісне ставлення є результатом внутрішньої активності дитини, і має для неї певний сеанс, який не завжди є очевидним для оточуючих, але саме ставлення, а не зовнішні обставини визначають поведінку дитини, є основою розвитку її особистості. Почуття і переживання дитини є тим компасом, який допоможе досягти бажаної мети у вихованні. Дитина – це вільна особистість; виховання - це перш за все самовиховання батьків

ггг Взаємодія дитини з батьками є перший досвід взаємодії з оточуючим світом. Цей досвід закріплюється і формує певні моделі поведінки з іншими людьми, які передаються з покоління в покоління. Батьками створюється певна атмосфера спілкування в сім’ї, де з перших днів життя малюка відбувається становлення його особистості. Контакти з дорослими вирішальним чином визначають направлення і темпи розвитку дитини. Між поведінкою батьків і поведінкою дітей просліджується певна залежність: «прийняття і любов» породжують в дитині почуття безпеки і сприяють гармонійному розвитку особистості, «явне відкидання» веде до агресивності і емоційного недорозвитку.

ре Психологічна і педагогічна робота з дітьми не буде ефективною без допомоги та підтримки батьків. В дошкільному віці дитина лише шукає характерні для неї засоби відношень з оточуючими, у неї виробляється стійкий особистісний стиль і з’являються уявлення про саму себе. Емоційне відношення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку, які формуються в цей час, залишають твердий слід на всій подальшій поведінці та образу думок людини.

Кiлькiсть переглядiв: 327

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.