Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Струмочок" м.Охтирка

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДОШКІЛЬНИКІВ залежить від 2-х чинників:

- Зовнішнього - це його сім'я, гуртки, секції, сусіди у дворі, друзі батьків.

- Внутрішнього - це його індивідуальні особливості.

Процес соціалізації дітей складається з таких етапів:

1. До року - контакт всередині сім'ї. Крихітка осягає базову інформацію через призму сімейних відносин.

2 .Від року і до трьох - взаємодія в колективі з однолітками. Важливо, щоб малюк спілкувався і контактував з дітьми, грав з ними, співпереживав, дружив.

3. З трьох до шести - розвиток власної мови. Він вчиться будувати діалоги і монологи, задавати питання і аналізувати їх відповіді.

Гра - головна форма сприйняття інформації у дітей. Тому через неї і відбувається соціалізація дошкільнят.

Для того, щоб цей процес був успішний і результативний, виділяють деякі умови:

• Самостійність. Після отримання нової інформації, малюк повинен осмислити її, перевірити і опанувати.
• Самоорганізація. Це коли малюк сам, без сторонньої допомоги може займатися своїми справами. Залежно від особливостей дитини, самоорганізація більше властива дітям старшого віку. Але не завжди. У старших дошкільників формується вміння сприймати завдання, планувати свою діяльність, самостійно її контролювати і оцінювати.
• Колективна взаємодія. Щоб вирости гармонійною особистістю, мало спілкуватися тільки з дорослими. Крихітці необхідно і спілкування з дітьми. Саме з дітьми, а не з однолітками. Важливо, щоб діти були різного віку. Це дозволить її по-різному грати свою роль і адаптуватися легше в будь-якому соціальному середовищі.

У процесі соціалізації дитини в ранньому віці необхідно моделювати і поєднувати гру з науковими методами та прийомами, обіграючи їх в різних ситуаціях. Для цього використовують різні розвиваючі вправи та ігри, малювання, бесіди, психогімнастика. Це необхідно для формування соціальних якостей, таких як: симпатія, співпереживання, рефлексія і т.д.

Особливості соціалізації дітей:

1. Визначення та освоєння соціального простору і дистанції для коректної поведінки. Для цього потрібно грати з дітьми в різні ігри з метою наочного відображення і емоційного взаємини один з одним.

2. Орієнтація в просторі і в подіях. Спеціально для дітей створюються різні ситуації, щоб вони могли бачити головне, давати свою емоційну оцінку того, що відбувається і висловити до цього своє ставлення.

3. У кожного малюка є особливий дорослий, спілкуванням з яким він дорожить найбільше. Це його наставник і кумир. Зазвичай, така людина має великий вплив на дитину, тому що малюк тягнеться до нього, ділиться сокровенним, цікавиться його думкою.

4. І, звичайно, знайомі нас з дитинства рольові ігри (дочки-матері, наприклад). Завдяки такій формі, можна прожити на короткий період часу соціальну роль дорослого. Що дає можливість розширити рамки, розвивати уяву, модулюючи майбутнє.

Сформувати правильне уявлення про себе, виховати почуття власної гідності, поваги до людей неможливо без участі батьків. Допомогти дитині розкрити свій потенціал, підготуватися до повноцінного життя - це базові завдання батьків і педагогів. Тому так важливо займатися з дитиною, проводити з нею час і вчити всьому, що знаєте. Але все-таки, не варто забувати, що головним прикладом для наслідування завжди будете ви самі.