Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Струмочок" м.Охтирка

"Педагог, він не має спочину, він у пошуку завжди, в борні,

щоб для світу майбутнє світило - він запалить досвітні вогні.

А з досвітнього вогника в серці виростає велике життя.

І його ж не змінити, не стерти, а прожить треба все до пуття.

Бо працюєм весь вік, без кінця, Щоб в житті із малесеньких зірок виростали великі сонця."

З.Солярик

Консультація – це порада фахівця з якого-небудь питання. Із багатьох форм методичної роботи в дошкільному навчальному закладі особливо міцно увійшла в практику така форма, як консультування педагогів. Консультації по основним напрямкам роботи всього колективу, по актуальним проблемам педагогіки, по заявкам вихователів і т.д. Люба консультація потребує від вихователя-методиста підготовки і професійної компетентності. Значення слова «компетентність» розкривається в словниках «як область питань, в яких добре обізнаний» або трактується як «особисті можливості посадової особи, його кваліфікація (знання, досвід), дозволяючі приймати участь в розробці відповідного круга рішень або вирішувати самому питання завдяки наявності відповідних знань, навичок».

Отже, компетентність, так необхідна вихователеві-методисту для роботи з педагогами, це не тільки наявність знань, які він постійно поновлює і поповнює, а і досвід, вміння, які він може використовувати при необхідності. Корисна порада чи вчасно проведена консультація коректує роботу педагога. Основні консультації плануються в річному плані закладу, однак індивідуальні проводяться за необхідністю, можуть виникати спонтанно, і якість їх проведення в цьому випадку напряму залежить від педагогічної майстерності і педагогічної інтуїції вихователя-методиста. Вихователь-методист повинен «тримати руку на пульсі часу», чітко відчувати потреби і можливі проблеми, як теоретичного так і практичного характеру, бо у разі необхідності часу для підготовки у нього може не бути. Але у випадку коли час все ж таки є, попередня підготовка до консультації включає у себе аналіз відповідної літератури, відображаючої сучасний підхід до вирішення поставленого питання, вибудови структури консультації, визначення її змісту, підготовці наочних посібників тощо.

Використовуючи різні методи при проведенні консультацій, вихователь- методист не тільки ставить задачі передачі знань педагогу, але і прагне сформувати у нього творче відношення до діяльності. Так, при проблемному викладенні матеріалу формується проблема і вказуються шляхи її вирішення. При використанні частково-пошукового методу вихователь активно приймає участь в виказанні гіпотез, складанні планів діяльності, самостійно вирішує проблему за допомогою підказок. Частіше за всього при проведенні консультацій використовується метод пояснення. Цей метод має цілий ряд позитивних якостей, таких як:

- достовірність;

- економний добір конкретних фактів;

- науковість трактовки явищ, які розглядаються.

Щоб стимулювати увагу вихователя і спонукати його слідкувати за логікою викладення, на початку консультації корисно сформулювати питання. Питання звернені до педагога в процесі консультації, допомагають йому усвідомити свій досвід під кутом зору наукових висновків, виказувати свої міркування, здогадки, формулювати заключення. В залежності від рівня кваліфікації педагога вихователь-методист визначає, в якій мірі можна залучати знання із досвіду чи обмежитися власними роз’ясненнями.

При обміні досвідом між вихователем і вихователем-методистом, виявленні знань, аналізі конкретних ситуацій може використовуватися метод евристичної бесіди. В ході якої більш бесіди-консультації більш детально розкриваються окремі положення прочитаної методичної літератури, даються роз’яснення по тим питанням, які у більшій мірі цікавлять педагога, виявляється помилковість її думок і недоліки професійного досвіду, виявляється ступень розуміння і засвоєння знань, здійснюється орієнтація на подальшу самоосвіту. Однак ефективність евристичної бесіди буде досягнута при дотримуванні відповідних умов. Предметом бесіди краще обирати практично значуще, актуальне питання, яке потребує всебічного розгляду. Необхідно, щоб вихователь мав достатній запас теоретичних знань і професійного досвіду. Вихователь-методист повинен скласти основний план бесіди, дозволяючий йому чітко уявити, які нові знання отримає педагог і до яких висновків він дійде. Організовуючи евристичну бесіду, доцільно чергувати висловлювання свої і вихователя. Евристична бесіда має на меті передачу нових знань, які потребують серйозної підготовки і продуманості усього ходу заняття. В ході консультації може використовуватися метод дискусії. За формою і змістом дискусія близька до методу бесіди. Вона також передбачає вибір важливої теми, потребуючої всебічного обговорення, підготовки питань для вихователя, водного та заключного слова.

Однак, на відмінність від бесіди, в дискусії необхідна боротьба думок, постановкасуперечливих питань. В ході дискусії необхідно задавати багато інших додаткових питань, кількість і зміст яких неможливо передбачити заздалегідь. Тому використання дискусії як методу потребує від вихователя-методиста високої професійної компетентності, педагогічної майстерності, великої культури, такту, вміння швидко орієнтуватися в обстановці, уловлювати хід думок і настрою співбесідника. А в свою чергу педагог повинні володіти знаннями теорії і бажанням удосконалювати свою діяльність.