Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Струмочок" м.Охтирка

Вплив конфліктних ситуацій в сім'ї на дитини

В сім'ї де конфлікт продовжується довго, утворюється трикутник. Теорію «трикутників» психологи сім'ї перейняли з соціології. Якщо між двома особами є довготривалий, виразний конфлікт та ще, коли він супроводжується великою напругою - напруга зменшується тоді, коли в конфлікт включити третю особу.

В сім’ї автоматично учасником протистояння стає дитина. Це відбувається несвідомо. Твориться патологічний трикутник. Тут вже не йдеться про сварку. Дитина тепер вже стає стороною в конфлікті, і що найгірше реагує на це драматично.

Батьки зовсім не усвідомлюють проблем з дитиною. Це проявляється тоді коли мале починає наприклад хворіти, або стає «неслухняне».

В таких трикутниках може бути так, що кожний з батьків намагається перетягнути на свій бік нащадка. Мама скаржиться часом на батька, батько піддає сумніву рішення мами. Обоє намагаються бути близько з дитиною. Тоді дитина стає перед серйозним конфліктом відданості, вона або добра дитина мами або тата. Тимчасом вона рівно кохає маму і тата та одночасно хоче бути з ними обома. Коли дитині добре з мамою, переживає, що батько гнівається, що йому прикро – і навпаки.

Така ситуація доводить до нервових розладів дитину. Це однак лише одна з форм патологічного трикутника. Може бути також так, що конфлікт між батьками відвертий і дитину перетягли вже на один бік. Утворюється коаліція наприклад матері з донею. Тоді підчас сварки дитина стає на бік мами, відкидаючи батька, що в подальшому розвитку призводить до серйозних наслідків.

Може бути також такий трикутник, де всі невдачі, агресію батьки переносять на дитину. В такій сім’ї батьки вважають, що в них «невдала дитина». Такі діти поводяться агресивно, часті прояви негативізму, а коли підростають, шукають поваги поза домом в субкультурних середовищах, залишають батьків. Їхня самооцінка найчастіше просто вщент розбита.

У кожній родині, великій або маленькій, тільки що створеній або «зі стажем», щасливій або не дуже, завжди є щось загальне для кожної з них, і щось індивідуальне. Розходжень між родинами може бути безліч. Й обумовлені вони тим, що в кожній існує набір своїх правил і законів, які впорядковують їхнє життя.

Правила — це очікування щодо того, як люди мають поводитися в певних ситуаціях і обставинах. Вони відображають погляди людей щодо того, що добре, що погано, що можна або не можна, і що буде, якщо цих правил недотримуватися.

ХОТІЛОСЯ Б ПОБАЖАТИ, ЩОБ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ У ВАШІЙ СІМ’Ї БУЛО ЯКНАЙМЕНШЕ.

І ЩОБ ВИ, ЯК БАТЬКИ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ ТУРБУВАЛИСЯ ПРО СВОЮ ДИТИНУ, А НЕ ПРО СВОЇ АМБІЦІЇ.